У ніч на 21 жовтня безпілотники атакували будівлю колишнього “Укртелекому” в окупованому Луганську, де розміщені “Лугаком”, Центр телекомунікаційних послуг та Центр інформаційних технологій і технічного забезпечення. Днем раніше подібний удар припав на дата-центр “Углетелеком” та “Елеком” в окупованому Донецьку — магістрального оператора зв’язку на цій території. Про атаки повідомив моніторинговий телеграм-канал Exilenova+, а також російське видання Astra.
“Лугаком” — це оператор, який забезпечує мешканців окупованої Луганщини мобільним зв’язком, доступом до інтернету й передачею даних. Донецький “Углетелеком” виконував схожу функцію для окупованої частини Донецької області: телефонний зв’язок, інтернет, телекомунікаційна інфраструктура. Обидва удари відбулися з різницею в одну добу.
Що саме постраждало — версії різняться в деталях
Самі видання описують наслідки по-різному, хоча в основі лежить те саме повідомлення Exilenova+. “Реальна газета” опублікувала фотографії будівлі “Лугакому” після атаки й звертає увагу, що вигоріла значна частина десятиповерхової споруди: фасад почорнів, на кількох поверхах зруйновані зовнішні конструкції, вибиті вікна, пошкоджене облицювання. Найбільші руйнування, за цими фото, саме в місці з’єднання двох частин будівлі. Поряд, додає видання, згоріли автомобілі, що стояли біля входу.
“Східний варіант” із посиланням на Exilenova+ пише про “десятки вибухів” у Луганську й уточнює, що всередині будівлі видно значне вигорання приміщень. Те саме видання нагадує, що за день до цього подібний удар стався по будівлі “Углетелекому” в Донецьку — тобто йдеться про два послідовні удари по сусідніх окупованих областях.
“Хронікерс” передає формулювання з Exilenova+ майже без змін, уточнюючи лише, що атакували “колишню будівлю Укртелекому” — тобто підкреслюючи, що йдеться про інфраструктуру, яку окупаційна влада перейменувала й використовує під своїми назвами.
Радіо Свобода додає деталь, якої немає в інших матеріалах: про удар повідомили не лише український моніторинговий канал, а й російське видання Astra, тобто факт атаки підтверджують із двох незалежних один від одного джерел — українського і російського. Водночас Радіо Свобода нагадує загальний контекст: більшість подібних атак на об’єкти в окупованих регіонах Генштаб ЗСУ зазвичай підтверджує, пояснюючи це системними заходами зі зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ.
Видання Inshe додає інформацію, якої немає в інших текстах: за словами керівника Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, після цих двох ударів у так званій “ЛНР” не працює жоден офіційний сервіс — ні МВС, ні міграційна служба, ні окупаційні адміністрації, ні МФЦ (аналог українських ЦНАПів). Усе це, за його словами, перейшло в офлайн-режим: людей приймають “очі в очі”, а записи ведуть папірцем і олівцем. Коли сервіси відновлять роботу — невідомо, і, за словами Андрющенка, можливо, що й ніколи. Він також уточнює, що розбір завалів на місці удару триває, а частина Луганська перекрита.
Ще одну деталь, яку не згадує жодне інше видання, наводить “Реальна газета”: у своєму другому матеріалі вона пише про постраждалу від удару російську пропагандистку Ірину Суєтову, яка приїхала з Москви працювати на окупаційному телеканалі “Луганськ 24” і раніше брала участь у створенні антиукраїнської програми “Страна 404”. За словами колег Суєтової з телерадіокомпанії, у ніч на 21 жовтня в її квартирі від вибухів повилітали вікна. Ця подробиця ілюструє, наскільки близько до цивільної (хоч і пропагандистської) інфраструктури прилетів удар.
Більшість видань — РБК-Україна, “Політарена”, OBOZ, ОСТРОВ — обмежуються стислим переказом тієз самих фактів: дрони вдарили по будівлях зв’язку в Луганську і Донецьку, під ударом опинилась ІТ-інфраструктура окупантів, є фотографії наслідків. Суттєвих суперечностей між виданнями немає — всі посилаються на те саме джерело, Exilenova+, і додають лише окремі деталі, яких не було в інших матеріалах.
Для мешканців непідконтрольних територій Луганщини та Донеччини ці удари означають реальні перебої зі зв’язком та інтернетом, а також — за словами Андрющенка — фактичну зупинку роботи окупаційних адміністративних сервісів, якими люди користувалися для оформлення документів чи звернень. Для решти України це насамперед сигнал про те, що Сили оборони продовжують цілеспрямовано вибивати інфраструктуру, якою окупаційна влада керує захопленими територіями, — і робити це системно, б’ючи по сусідніх об’єктах в різних областях з інтервалом у добу.
