Міністерство закордонних справ Росії напередодні закликало іноземців, зокрема працівників дипломатичних місій, залишити Київ і погрожувало новими масованими ударами по столиці. У відповідь посольства низки країн Європейського Союзу в Україні випустили спільну заяву: вони нікуди не їдуть і продовжують працювати в звичному режимі.
«Разом з іншими очільниками дипломатичних представництв у Києві ми із занепокоєнням беремо до уваги погрози МЗС Росії на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні. Росія зобов’язана дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві», — йдеться у заявах посольств.
Скільки саме країн і хто саме — версії різняться
Тут видання дають не однакову картину. NV пише, що подібні заяви оприлюднили посольства Італії, Іспанії, Швеції та Німеччини, а також згадує, що раніше аналогічну позицію висловила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, яку підтримало посольство Франції. За даними NV, до них приєдналися також Естонія та Польща.
Українська правда в заголовку називає чотири країни — Німеччину, Італію, Іспанію та Швецію, що майже збігається з переліком NV, але без згадки про Францію, Естонію чи Польщу в самому тексті заголовка.
Life.kyiv.ua зосереджується на іншій парі держав — Німеччині та Польщі, і додає деталь, якої немає в інших матеріалах: до цієї позиції нібито приєдналося й посольство Нідерландів. Жодне інше з опрацьованих видань Нідерланди не згадує.
COMMENTS.UA у другому зі своїх матеріалів іде найдалі й наводить найбільшу цифру: за цими даними, заяву про продовження роботи в Києві зробили офіційні представництва всіх 25 держав-членів Європейського Союзу, які мають дипломатичні місії в українській столиці. Цю ж цифру — 25 посольств — підтверджує і «Слово і Діло», яке посилається на слова посолки ЄС Катаріни Матернової про те, що попри погрози росії в Києві продовжують працювати всі 25 представництв країн-членів ЄС.
«Слово і Діло» додає ще одну деталь, якої немає в решти: заяву від імені інституцій ЄС зробив також речник Єврокомісії Крістіан Віганд, який повідомив, що представництво Євросоюзу в Києві продовжує працювати без змін.
Більшість видань — UA.NEWS, COMMENTS.UA (перший матеріал), «Новини.LIVE», РБК-Україна — фокусуються саме на реакції посольства Німеччини, яке, за їхніми словами, чітко заявило: евакуації не буде, дипломати продовжують роботу в Києві. При цьому в тексті UA.NEWS уточнюється, що заяву німецькі дипломати зробили «разом з іншими главами дипломатичних місій у Києві», тобто підтверджують колективний, а не одиничний характер відповіді.
Отже, розбіжність стосується не самого факту — що посольства залишаються в Києві погоджуються всі видання без винятку — а масштабу: чи йдеться про чотири-п’ять конкретних країн (Німеччина, Італія, Іспанія, Швеція, можливо Польща чи Нідерланди), чи про узгоджену позицію всіх 25 держав ЄС одночасно, як стверджують COMMENTS.UA та «Слово і Діло».
Українська сторона цю ситуацію вже прокоментувала. За даними NV, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російська кампанія із залякування дипломатичного корпусу в Києві «зазнала невдачі ще пів року тому», натякаючи, що подібні погрози Москва озвучує не вперше і щоразу безрезультатно.
Контекст, у якому прозвучали і погрози, і відповідь дипломатів, теж важливий. UA.NEWS нагадує, що в ніч на 4 жовтня російські війська випустили по території України 135 безпілотників — серед них «Шахеди», «Гербери», «Бандероль»/«Дань-Т» та дрони-імітатори. Вранці того ж дня завдали удару по центру Дніпра, поцілили у приміщення компанії зв’язку, а в Дніпровському районі столиці зафіксували падіння уламків ворожих дронів у двох місцях.
Усі видання, які наводять офіційний текст заяви, цитують її практично ідентично: дипломати наголошують, що Росія зобов’язана дотримуватися Віденської конвенції про дипломатичні зносини та норм міжнародного гуманітарного права. Ці документи передбачають захист дипломатичних представництв і їхніх працівників і прямо забороняють використовувати погрози проти дипломатів як інструмент політичного тиску.
Life.kyiv.ua пояснює, чому присутність посольств у Києві має значення не лише символічне, а й практичне: дипломати можуть напряму взаємодіяти з українською владою, підтримувати контакти з громадянським суспільством і брати участь у координації міжнародної допомоги. Робота представництв у столиці також демонструє, що партнери не дозволяють Росії диктувати, де їм перебувати.
Для звичайного киянина ця новина означає насамперед одне: іноземні посольства, які відповідають за видачу віз, консульську підтримку громадян України за кордоном та координацію гуманітарної й військової допомоги, продовжують працювати у звичному режимі. Жодних масових евакуацій дипломатичного корпусу, які могли би свідчити про загострення ситуації в місті, не відбувається — навпаки, країни ЄС публічно підтвердили, що залишаються на місці, незалежно від погроз з Москви.
