У неділю, 4 жовтня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц без попереднього анонсу приїхав до Києва — це вже його другий візит на посаді канцлера. Разом із ним прибула велика делегація: федеральні міністри та представники німецького бізнесу. На вокзалі гостей зустрічав глава МЗС України Андрій Сибіга. Під час перебування канцлера в столиці кілька разів лунала повітряна тривога, а один з російських дронів ударив по Північному мосту через Дніпро — постраждали двоє людей, пошкоджено дорожнє покриття. Попри це Мерц не спускався в укриття і заявив, що атака не змусить Німеччину відмовитися від підтримки України.
За результатами візиту та Українсько-Німецького бізнес-форуму сторони підписали пакет документів у сфері оборони, енергетики та виробництва безпілотників. Серед домовленостей — закупівля тисяч ракет для систем IRIS-T, збільшення виробництва ракет до Patriot, спільне виробництво дронів-перехоплювачів та меморандум з компанією Quantum Systems щодо випробування й закупівлі перехоплювачів проти реактивних “Шахедів”. Також підписано декларацію про співпрацю між МВС України та Німеччини у протидії безпілотним системам — її від українського боку підписав міністр внутрішніх справ Іван Вигівський, а з німецького — посол Борис Руге.
Скільки саме угод і на яку суму — видання рахують по-різному
Тут і починаються розбіжності. УНІАН з посиланням на Зеленського пише про 15 угод на суму 8,3 мільярди євро. “Слово і Діло” називає ту саму кількість документів — 15 — але вказує суму 8,5 млрд євро, причому йдеться не лише про оборону, а й про енергетику та виробництво безпілотних систем. UkrMedia уточнює: сам Зеленський назвав цифру 8,5 млрд євро як “оцінку пакета домовленостей” — тобто це не точна сума контрактів, а приблизний підрахунок. А УНІАН у заголовку взагалі пише про “15 домовленостей”, не деталізуючи суму в заголовку.
Водночас “Рубрика” дає зовсім іншу картину: за даними цього видання, йдеться про п’ять документів у сфері оборони — саме стільки, а не п’ятнадцять. Розбіжність можна пояснити тим, що різні видання рахують або лише оборонні угоди, або весь пакет документів, підписаних на бізнес-форумі одночасно — включно з енергетичними та гуманітарними меморандумами.
Є різночитання і щодо обсягу німецької допомоги Україні загалом. “Рубрика” передає слова міністра оборони Денис Хмари про те, що обсяг допомоги від Німеччини у 2026 році становить 11,5 млрд євро — це, за його словами, близько третини всієї військової допомоги Україні цьогоріч і найбільший внесок серед країн-партнерів. Ця цифра стосується загальної допомоги за рік, а не підписаних 4 жовтня угод, і її не варто плутати з сумою 8,3-8,5 млрд євро, названою Зеленським.
Розходяться видання і в тому, хто саме підписував окремі документи та з якого боку. Укрінформ повідомляє про контракт Національної гвардії України на постачання дронів і наземних станцій — і подає це як укладений контракт. UkrMedia ж уточнює: домовленість Національної гвардії з Quantum Systems та українською Frontline Robotics стосується локалізації виробництва дронів у Німеччині, і це “домовленість про виробництво, а не підтверджений контракт на постачання техніки”. Різниця існує, і вона важлива: одне — це вже підписаний контракт на постачання, інше — лише намір налагодити спільне виробництво.
Щодо енергетичного блоку найдетальнішу інформацію дає “Слово і Діло” з посиланням на міністра енергетики Денис Шмигаля: Німеччина спрямувала до Фонду підтримки енергетики понад 557 млн євро, а з урахуванням нової допомоги, яку очікують найближчим часом, загальний внесок перевищить 800 млн євро. Окремо оголошено про виділення ще 250 млн євро до того ж фонду та 50 млн євро на відновлення об’єкта “Укриття” на Чорнобильській АЕС. Жодне інше видання з підбірки не наводить цих деталей — вони зустрічаються лише в матеріалі “Слова і Діла”.
Різне й пояснення суті нового пакета допомоги на 1,3 млрд євро. UA|TV цитує слова Мерца про те, що пакет “комплексний” і включає озброєння, підтримку енергетики та кошти на виробництво нових перехоплювачів. UkrMedia подає ту саму цифру — понад 1,3 млрд євро — але вказує, що пакет передбачає саме кошти на виробництво перехоплювачів проти реактивних “шахедів”, без згадки про енергетичну складову в цій конкретній сумі. Тобто саму цифру видання не заперечують, але по-різному описують, на що конкретно підуть ці гроші.
Є й розбіжність у тоні заяв Мерца щодо завершення війни. 24 канал наводить слова канцлера про те, що Росія вже “досягла больового порогу” через інфляцію, падіння доходів від експорту нафти й газу та зростання держдефіциту, і що мир можливий лише через переговори, без нав’язування Україні умов. РБК-Україна у заголовку акцентує інший бік тієї самої заяви — заклик до Путіна “зупинити цю безглузду війну”. Обидва меседжі належать одній промові, але різні редакції винесли в заголовок різні її частини.
Окремо UA.NEWS згадує, що Зеленський і Мерц обговорювали передачу Україні ракет Taurus — цього сюжету немає в жодному іншому з опрацьованих матеріалів, тож деталей щодо результату цих переговорів наразі немає.
Під час візиту Зеленський і Мерц також відвідали пошкоджену будівлю Президії Національної академії наук України, яка зазнала руйнувань під час атаки 28 вересня — за даними Офісу президента, тоді загинули двоє людей і ще семеро дістали поранення. Голова ДСНС Андрій Даник показав німецькій делегації роботу рятувальників і продемонстрував канцлеру програмне забезпечення для відстеження руху російських дронів.
Для звичайної людини ці домовленості означають насамперед надію на стабільнішу роботу енергосистеми взимку: гроші йдуть на захист підстанцій, газової інфраструктури та насосного обладнання для “Нафтогазу” — Зеленський окремо подякував компанії Siemens за допомогу саме з цим. Також йдеться про нові перехоплювачі проти “Шахедів”, які мають зменшити кількість нічних тривог і ударів по містах. А ось обсяги фінансової допомоги та кількість підписаних угод — це більше питання бухгалтерії урядів, яке напряму не змінює повсякденне життя, хоча й показує, наскільки стабільною залишається підтримка з боку Німеччини перед складною зимою.
