Російське МЗС заявило, що персонал іноземних дипломатичних місій «має залишити Київ», супроводивши це погрозами новими масованими ударами. У відповідь посольства низки держав Євросоюзу оприлюднили майже ідентичні заяви: вони не планують ані евакуації, ані зміни звичного режиму роботи в українській столиці.
Першою про свою позицію заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, як повідомляє NV. Її підтримало посольство Франції. Далі приєдналися дипломатичні місії Німеччини, Італії, Іспанії та Швеції — саме про ці країни згадують NV та «Українська правда». До них додалися Нідерланди, Естонія та Польща. У підсумку, за даними COMMENTS.UA, офіційну позицію висловили представництва всіх 25 держав-членів ЄС, які мають місії у Києві.
Що саме сказали дипломати
Формулювання в усіх заявах практично однакові. У диппредставництвах наголосили, що «разом з іншими очільниками дипломатичних представництв у Києві ми із занепокоєнням беремо до уваги погрози МЗС Росії на адресу дипломатів та іноземних громадян в Україні». Далі йде нагадування: Росія зобов’язана дотримуватися Віденської конвенції про дипломатичні зносини та норм міжнародного гуманітарного права. І завершується все коротко: «Ми залишаємося в Києві».
«Росія має дотримуватися Віденської конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Ми залишаємося в Києві», — йдеться в заяві посольства Німеччини, яку наводить UA.NEWS.
Тут і починаються розбіжності між виданнями — щоправда, не по суті, а по тому, кого саме вони виокремлюють у заголовках. Life.kyiv.ua та COMMENTS.UA говорять передусім про Німеччину та Польщу. UA.NEWS, «Слово і Діло» та Новини.LIVE фокусуються виключно на німецьких дипломатах. KURAZH у заголовку називає Швецію, ЄС і Польщу. NV та «Українська правда» перелічують одразу чотири країни — Італію, Іспанію, Швецію й Німеччину. Жодне з видань не суперечить іншим по фактах: просто кожне обрало для заголовка своїх «героїв» із загального списку держав, які зробили заяву.
Шелтер згадує про реакцію посольств у форматі флешмобу — тобто публікації скоординованих, майже однакових повідомлень одночасно кількома місіями. Це пояснює, чому тексти заяв різних країн виглядають як копії одна одної: дипломати свідомо діяли узгоджено, щоб показати єдність.
Життя.kyiv.ua додає деталь, якої немає в інших матеріалах: у посольстві Німеччини окремо підкреслили, що уважно стежать за безпековою ситуацією в Києві, хоча про евакуацію чи перенесення роботи в інше місто мова не йде. Це видання також наголошує на політичному значенні присутності посольств — мовляв, дипломати так демонструють, що Росія не диктує їм, де можна чи не можна перебувати.
Українська правда конкретизує список країн у заголовку — Німеччина, Італія, Іспанія та Швеція, — що збігається з переліком NV. COMMENTS.UA у другому матеріалі йде ще далі й говорить про всі 25 країн ЄС одразу, подаючи це не просто як набір окремих заяв, а як скоординовану позицію всього блоку.
NV додає важливий контекст, якого немає в жодному іншому виданні: міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував ситуацію, заявивши, що кампанія Росії із залякування дипломатичного корпусу в Києві провалилася ще пів року тому.
UA.NEWS також згадує про обстріли, які передували цій дипломатичній заяві: у ніч на 4 жовтня Росія випустила по Україні 135 безпілотників, включно з «Шахедами», «Гербера» та дронами-імітаторами, а вранці того ж дня завдала удару по центру Дніпра, влучивши у приміщення компанії зв’язку. У Дніпровському районі Києва також фіксували падіння уламків збитих дронів.
Для киян ця історія означає насамперед одне: іноземні посольства залишаються на місці, консульські послуги та звична дипломатична робота в місті не припиняються. Присутність представництв великих держав — це й сигнал про те, що міжнародна підтримка України триває, попри спроби Кремля вплинути на ситуацію через погрози. Життя столиці в цьому сенсі не змінюється — дипломатичний корпус нікуди не виїжджає, а значить, і контакти з іноземними партнерами, і міжнародна присутність у місті залишаються такими ж, як і раніше.
