Вранці 7 жовтня Росія завдала масованого ракетного удару по Кременчуку на Полтавщині. За словами начальника Полтавської ОВА Віталія Дяківнича, ворог бив по місту крилатими ракетами «Х-101» та балістичними «Іскандер». Удар припав по житлових мікрорайонах і одному з підприємств Кременчуцького району. Внаслідок атаки загинули двоє людей, а кількість постраждалих протягом дня постійно зростала.
У приватному секторі вибухова хвиля зруйнувала будинок, під завалами якого загинув 40-річний чоловік. Його батько Олександр розповів журналістам «Суспільного», що син мав бути на роботі, а натомість залишився вдома — і саме тому опинився в будинку в момент удару. «Я спав, хто ж думав, що по приватному будинку прилетить. Це було о 6:00–6:30. Як на мене стіна впала, так і прокинувся. Пожежники сина витягнули. Він загинув», — розповів чоловік. Мати загиблого додала, що втратила єдину дитину. Серед загиблих — також 74-річна жінка, яка жила сама. Про неї розповіла місцева жителька Лариса Маляр: «Гарна жіночка, гарно спілкувалися. У неї один внук, в неї чоловік помер, донька померла. Проживала вона сама».
Як розходяться дані про кількість постраждалих
Саме тут видання показують, наскільки швидко й по-різному оновлювалася картина подій протягом дня. Зранку «Полтавська Думка» писала, що після атаки госпіталізували 11 людей, ще дев’ятеро самостійно звернулися до лікарні через травмпункт — разом 20 постраждалих. «Телеграф» о 14:30 повідомляв про 26 постраждалих, які звернулися по медичну допомогу. Трохи пізніше те саме видання писало вже про 26 постраждалих, серед яких — 14-річна дитина.
«Полтавська хвиля» фіксувала цифри поступово: станом на 13:00 — 34 поранені, одинадцять із них госпіталізовані, дев’ятеро отримали допомогу в травмпункті. А вже станом на 17:19 те саме видання повідомляло про 41 травмованого. «Полтавська Думка» теж оновила дані о 17:22 — до 41 постраждалого. «Суспільне» і UA|TV називали іншу цифру — 34 травмованих, причому UA|TV додавало деталь, якої не було в інших: серед постраждалих двоє дітей, а десять людей перебувають у тяжкому стані. ZN також орієнтувалося на цифру 34 поранених, з яких двоє дітей. Inkorr у заголовку теж вказує 34 постраждалих.
Розбіжність пояснюється просто: цифри називали в різний час, а кількість постраждалих зростала протягом дня, бо люди продовжували звертатися по медичну допомогу вже після перших офіційних повідомлень. Сам Дяківнич прямо казав: «Люди продовжують звертатися за медичною допомогою, тому кількість постраждалих уточнюється».
Щодо стану тяжкопоранених видання збігаються: троє людей у критичному стані, усіх прооперували. У них діагностували політравму — два або більше пошкоджень різних частин тіла, щонайменше одне з яких загрожує життю, акабуротравму від ударної хвилі, пошкодження головного мозку та переломи кінцівок. «Полтавська Думка» додає деталь, якої немає в інших матеріалах: в однієї з постраждалих жінок — масивні переломи нижньої кінцівки та часткова травматична ампутація ноги.
Розходяться видання і щодо масштабів руйнувань житла. «Суспільне» повідомляє, що пошкоджено понад 400 квартир та більш як 30 приватних обійсть, а шість приватних домоволодінь зруйновані істотно. UA|TV підтверджує цифру про шість зруйнованих приватних будинків. Inkorr називає інші параметри: пошкоджено 40 будинків, серед постраждалих — два багатоквартирні будинки, в яких загалом 431 квартира, а також 35 приватних будинків, частина з яких збудована ще у 2012 році.
Лариса Маляр, мешканка одного з постраждалих будинків, розповіла «Суспільному», як це виглядало зсередини: «Дуже багато руйнувань. На цей час були у будинку, бо укриття в нас немає, хоч і приватний сектор. І це все обвалилося в один момент. Посипалося все, що на голову, шибки повилітали, вікна повилітали, стеля зруйнувалася, дах. Двері заблоковані були».
«Не встигли ніяких емоцій відчути, бо просвистіло, бахнуло, і вже все, емоцій ніяких не було — ні страху, ні жаху», — розповіла мешканка Кременчука Лариса Маляр.
Окремо «Телеграф» розповідає про пошкодження освітніх і культурних закладів міста. У будівлі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського вибито кілька вікон — про це виданню повідомили в пресслужбі закладу. У Вищому професійному училищі №7 пошкоджень більше: вибито понад 20 вікон, у тому числі в розташованому там же Військово-історичному музеї. Керівник музею Володимир Поляков прокоментував це так: «Музей війни в уламках війни…». За його словами, колектив училища вже за кілька годин усунув основні пошкодження, і заклад готовий продовжувати освітній процес, а музей — приймати відвідувачів. Також, за даними «Телеграфа», пошкоджень зазнав Міський палац культури — там вибиті 24 вікна.
Для жителів Кременчука та області ця атака означає насамперед нову хвилю ремонтів вікон, дахів і фасадів — і державної та волонтерської допомоги тим, хто втратив житло. Сотні родин у приватному секторі й багатоквартирних будинках залишилися без скла у вікнах напередодні похолодання, частина — без дахів над головою. Освітні та культурні заклади міста продовжують працювати, попри пошкодження, що для містян означає збереження звичного ритму життя у надзвичайно непростих умовах.
