Вранці 30 жовтня над російським Новокуйбишевськом у Самарській області здійнявся густий дим — після атаки дронів загорівся нафтопереробний завод. Про це свідчать супутникові знімки та численні фото й відео очевидців, які з’явилися в соцмережах ще до того, як місцева влада офіційно визнала атаку. За даними ASTRA, яка проаналізувала ці матеріали методом OSINT, вогонь охопив територію підприємства одразу в кількох точках.
Атака почалася близько п’ятої-шостої ранку, причому сигналу повітряної тривоги в цей час, судячи з повідомлень, не було. Губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев повідомив про роботу протиповітряної оборони та мобільних вогневих груп лише тоді, коли завод уже палав. При цьому прямо назвати атакований об’єкт він уникнув, назвавши ціллю удару “цивільну інфраструктуру” та заявивши, що десятки дронів нібито знищили, а постраждалих немає.
Що кажуть різні джерела
Українська компанія Fire Point підтвердила застосування по заводу дронів FP-1 і повідомила про численні влучання по території підприємства, зокрема по установці гідроочищення дизельного пального — цю інформацію наводять і УНІАН, і The Page, і UNN.
У деталях видання розходяться. Фокус пише, що на фото та відео видно одразу кілька осередків пожежі, і додає: Новокуйбишевський НПЗ входить до топ-20 найбільших заводів Росії, а крім бензину й дизеля виробляє ще й реактивне паливо для російської військової авіації. Видання “Реал” із посиланням на OSINT-канал Exilenova наводить інше число — щонайменше три великі окремі пожежі на території підприємства, і додає деталь, якої немає в інших матеріалах: атака безпілотників-камікадзе тривала й після того, як загорілися перші об’єкти.
Є розбіжність і в тлумаченні самого факту удару. УНІАН із посиланням на Telegram-канал Ukraine context, який пов’язують з очільником Офісу президента Кирилом Будановим, стверджує, що це відновлення ударів після паузи: Україна нібито два тижні стримувалася від атак на НПЗ, як обіцяла партнерам, але вирішила не зупинятися, поки Росія продовжує вбивати українських цивільних. The Page, навпаки, подає подію як рішення ЗСУ діяти всупереч вимогам президента США Дональда Трампа призупинити удари по російських нафтових об’єктах, і додає, що агентство Reuters передавало повідомлення The Wall Street Journal про можливу паузу в українських атаках на НПЗ після домовленостей. Таким чином, одні джерела наголошують на українській ініціативі продовжити удари у відповідь на обстріли, інші — на тому, що атака відбулася попри зовнішній тиск.
Фокус також звертає увагу на поведінку губернатора Федорищева: він опублікував повідомлення про атаку зі значним запізненням і так і не сказав прямо, що саме горить у місті. Те саме видання повідомляє, що через дим аеропорти в регіоні скасовували або відкладали рейси, а в Самарі — за 22 кілометри від Новокуйбишевська — місцеві ЗМІ зафіксували надзвичайно високі показники сірководню в повітрі.
Щодо потужності заводу розбіжностей немає: усі видання, які наводять цифри — РБК-Україна, УНІАН, The Page, Фокус — називають однакову проєктну потужність приблизно 8,8 мільйона тонн нафти на рік. Підприємство входить до групи “Роснефть” і випускає автомобільне та авіаційне пальне, дизель, бітуми й нафтовий кокс.
Фокус нагадує, що завод уже неодноразово ставав ціллю атак — зокрема 1 вересня та 22 серпня, а після удару 18 квітня на підприємстві зупиняли роботу обох установок первинної переробки нафти. У ту саму ніч на 30 жовтня, за даними того самого видання, дрони атакували ще один об’єкт у Росії — велике підприємство в Брянській області, яке випускає консерви для російської армії.
Зафіксовано численні влучання по території заводу. Зокрема, одна з уражених установок – гідроочищення дизельного пального
Для звичайної людини в Україні ця подія — ще один епізод тривалої історії ударів по нафтопереробних об’єктах Росії, і прямого впливу на її щоденне життя вона не має. Але варто пам’ятати, що такі атаки часто супроводжуються дзеркальними діями з російської сторони: саме напередодні, 29 жовтня, ворожі удари по Дніпру та Чернігову забрали життя мирних людей і залишили без світла сотні тисяч українців у кількох регіонах. Тож новини про удари по НПЗ варто сприймати в загальному контексті протистояння, яке продовжує впливати на електропостачання, залізничний рух та безпеку в українських містах.
