Чорне море у 2026 році перетворилося на найнебезпечнішу для торгового судноплавства акваторію світу — небезпечнішу навіть за Перську затоку, пише британська газета Financial Times. Про це з посиланням на видання повідомили одразу сім українських ЗМІ — РБК-Україна, УНІАН, Inkorr, «Рубрика», ОСТРОВ, ZN і «Штаб». За даними компанії морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації, від початку року в Чорному морі атаковано понад 570 суден, загинуло щонайменше 40 моряків. Для порівняння — в Ормузькій протоці, яку досі вважали найризикованішим регіоном через близькість до Ірану, підтверджено 24 загиблих.
Усі видання погоджуються в головному: ситуація різко погіршилася саме влітку. З липня по вересень атак зазнали 387 суден — це більш ніж у п’ять разів більше, ніж у попередньому кварталі. У середньому щодня фіксували понад чотири удари по кораблях. За оцінкою Ambrey, близько 90% нападів за останні 45 днів скоїла Росія. Частина суден потрапляла під вогонь випадково — під час обстрілів портів, інші ставали прямою ціллю атак.
Де розходяться деталі
Хоча базові цифри — 570 атакованих суден і 40 загиблих моряків — повторюються в усіх семи матеріалах без розбіжностей, видання по-різному розкривають контекст. УНІАН наводить найбільше прямої мови: голова Профспілки працівників морського транспорту України Олег Григорюк каже, що «плавання Чорним морем і заходження в українські порти – це майже самогубство», а заступник керівника компанії Sicilship Сальваторе Адорно додає, що «кожен напад на судно – це напад із наміром заподіяти смерть». Це видання також згадує звинувачення президента Румунії Нікушора Дана на адресу Росії в ескалації війни біля меж НАТО.
ZN, на відміну від інших, детально пояснює зміну тактики ударів: раніше Україна атакувала переважно завантажувальні колектори чи машинні відділення російських суден, а тепер, як і Росія, цілить у містки та житлові приміщення — тобто туди, де перебувають екіпажі. Це пояснення видання підкріплює цитатою старшого аналітика Ambrey Томаса Алекси про те, що така зміна може призвести до зростання числа жертв. Також лише ZN наводить економічні наслідки для України — морський експорт агропродукції у серпні впав до 1,4 млн тонн, це приблизно на 75% менше довоєнного рівня, і що Україна намагається частково перенаправити вантажі через порти на Дунаї, хоча їх атакує й Росія.
«Рубрика» та ОСТРОВ окремо розповідають про конкретний випадок — атаку на вантажне судно Khoryv 23 жовтня біля румунського побережжя. На борту сталася пожежа, судно затонуло, один член екіпажу загинув, ще троє моряків (за даними ОСТРОВУ — українці та азербайджанці) залишаються зниклими безвісти. ОСТРОВ додає деталь, якої немає в інших матеріалах: за словами президента Румунії, удар по судну завдав російський безпілотник. «Рубрика» також окремо наголошує на економічному ефекті для українських портів — якщо в липні через Велику Одесу пройшло близько 400 суден, то вже за наступний місяць їх кількість не сягнула й десяти.
«Штаб» виділяється іншою цитатою — директорка з досліджень компанії Lloyd’s List Intelligence Бріджит Діакун каже, що «це вже зовсім інший масштаб конфлікту», і що вона роками стежить за впливом війни на морську торгівлю, але ніколи не бачила нічого подібного. Це ж видання наводить слова українського міністра аграрної політики Тараса Висоцького, який підтвердив Financial Times, що екіпажі суден «справді бояться» працювати в таких умовах. Жодне інше з опрацьованих видань цю цитату міністра не наводить.
Ще одна деталь, яку згадують лише «Рубрика» та ZN, — подорожчання страхування суден. За оцінками страховиків, покриття воєнних ризиків може коштувати до 15% вартості корпусу судна, і через це частина судновласників взагалі уникає заходити в Чорне море.
РБК-Україна та Inkorr у доступних фрагментах матеріалу переважно повторюють базові цифри про 570 атакованих суден і 40 загиблих моряків без додаткових деталей чи цитат, фактично підтверджуючи версію, викладену в Financial Times, без розходжень із іншими виданнями.
Для звичайної людини ця статистика означає конкретні речі: дорожчає страхування вантажів, які йдуть через Чорне море, а значить — дорожчають і товари, що залежать від морських перевезень, зокрема продукти з зерна. Експортні можливості українських портів падають, частина вантажів перенаправляється на менш потужні дунайські порти, які не можуть повністю замінити морські. А для родин моряків і портовиків це означає зростання реальної небезпеки на робочому місці — ризик, який раніше асоціювався хіба що з Близьким Східом, тепер ближчий до українського та румунського побережжя, ніж будь-коли.
