Увечері в суботу, 24 жовтня, у російському місті Омську пролунала серія потужних вибухів. Далекобійні дрони подолали понад 2500 кілометрів і влучили одразу в два об’єкти в північній промзоні міста — нафтохімічний завод «Омський каучук» та логістичний хаб маркетплейсу Ozon. На місці обох «прильотів» спалахнули масштабні пожежі, в небо піднялися стовпи вогню та густого диму, які потрапили на відео очевидців.
Губернатор Омської області Віталій Хоценко офіційно підтвердив атаку. За його словами, дрони дійшли до північного промислового вузла міста, а протиповітряна оборона регіону ще продовжувала відбивати наліт. Губернатор повідомив, що персонал з уражених об’єктів оперативно евакуювали, на місці працюють аварійні служби.
Що саме горіло в Омську
Щодо самого хімзаводу всі видання одностайні: мова про «Омський каучук» — підприємство групи компаній «Титан». ОСТРОВ пише, що завод випускає синтетичні каучуки й продукцію для нафтохімії. Видання Реал додає деталь: тут також виробляють метил-трет-бутиловий ефір (МТБЕ) — його додають у бензин, щоб підняти октанове число. А ZN наводить ще ширший перелік: за даними аналітиків Dnipro Osint, завод виготовляє ще й ацетон та ізопропіловий спирт, які росіяни використовують, зокрема, в авіаційній промисловості. Те саме видання вказує на можливу точку удару — установки Д-3 та Д-5.
А от щодо другого об’єкта деталі в різних виданнях трохи відрізняються. ОСТРОВ пише про склад маркетплейсу Ozon у логопарку «Сонячний» і наводить дані про площу комплексу — 107 тисяч квадратних метрів. Реал називає конкретну адресу — вулиця Айвазовського, 33 — і додає цифри: за підрахунками аналітиків ASTRA, компанія інвестувала в цей логістичний центр 4 мільярди рублів, а після виходу на повну потужність об’єкт мав обробляти близько 915 тисяч замовлень на добу й вміщувати приблизно 31 мільйон товарів продавців. Білоруське видання «Хартыя’97» додає ще одну важливу деталь, якої немає в інших матеріалах: атаку на логістичний центр Ozon підтвердили безпосередньо в пресслужбі самого маркетплейсу. Компанія повідомила, що оперативно евакуювала всіх працівників, попередньо ніхто не постраждав, але сталося загоряння, і на місці працюють екстрені служби.
Розбіжність є і в тому, хто саме підтвердив удар по складу Ozon. «Хартыя’97» пише, що спочатку про це повідомив телеграм-канал Exilenova+, який опублікував відео пожежі, а вже потім інформацію проаналізував канал ASTRA і визначив, що безпілотники поцілили саме в склад Ozon. Водночас ZN подає дані навпаки: за цією версією, саме аналітики Exilenova+ повідомили про удари по логістичному хабу маркетплейсу. Губернатор Хоценко, зі свого боку, в усіх джерелах говорить обережно й узагальнено — про «один з логістичних центрів міста», без згадки конкретної назви компанії.
Видання «Реал» нагадує контекст: Омськ розташований більш ніж за 2500 кілометрів від українського кордону. У місті також є нафтопереробний завод — один з найбільших у Росії за обсягом переробки нафти, і він неодноразово потрапляв під атаки українських дронів раніше. ZN уточнює, що саме цей омський НПЗ дрони ЗСУ атакували вже вдруге за три місяці — 8 жовтня, а після ударів ще в липні завод тоді зупиняв роботу. Там-таки зазначають, що тижнем раніше в Санкт-Петербурзі вже горів склад компанії Ozon — отже, удар по логістиці маркетплейсу стався не вперше.
Деякі видання, зокрема ОСТРОВ та Реал, нагадують і про інші удари цих же днів: Генштаб ЗСУ підтвердив ураження основної виробничої будівлі АТ «Протон-Електротекс» у місті Орел та комбінату «Тольяттікаучук» у Тольятті Самарської області, а також повідомлялося про ураження літака на аеродромі «Єйськ». Ці об’єкти атакували 23–24 жовтня — тобто практично одночасно з ударом по Омську.
Для звичайної людини ця новина — ще один сигнал того, як далеко вже літають українські дрони і наскільки вразливою стає логістика та нафтохімічна промисловість Росії навіть у глибокому тилу, за тисячі кілометрів від лінії фронту. Удари по таких об’єктах, як склади маркетплейсів чи нафтохімічні заводи, впливають не на фронт напряму, а на економіку й повсякденне постачання товарів у самій Росії — тобто це більше про виснаження ворожого тилу, ніж про щось, що відчує українець у своєму місті вже найближчими днями.
