У Ростовській області Росії вже третю добу поспіль триває масштабна пожежа на нафтоналивному терміналі Новошахтинського заводу нафтопродуктів (НЗНП). Загоряння виникло після атаки українських безпілотників у ніч на 10 жовтня, і станом на середину дня 12 жовтня вогонь продовжує знищувати об’єкт. Над містом стоїть щільна димова завіса, видна навіть на значній відстані від термінала.
За даними видання UA, якщо спиратися на аналіз телеграм-каналу Astra, вогнем уже знищено сім із дванадцяти нафтових резервуарів об’єкта, ще одну цистерну пошкоджено. Загальний об’єм резервуарного парку термінала сягає 60 тисяч кубометрів, а потужність відвантаження продукції — 3,5 мільйона тонн на рік. Про ці самі цифри — 7 із 12 резервуарів — пишуть і mind, і Цензор.Нет, і шелтер, тож тут видання збігаються.
Де версії розходяться
Головна різниця між виданнями — у тому, як вони трактують спроби применшити масштаб пожежі. Life та Новини N звертають увагу на цікавий момент: місцеві російські паблики почали поширювати відео з території термінала, стверджуючи, що насправді горить… очерет. Ця версія, за словами Life, мала на меті створити враження, що займання не пов’язане з промисловим об’єктом, а є звичайною пожежею в рослинності.
Однак аналіз Astra, на який посилаються і Life, і Новини N, спростовує цю версію. Фахівці ОСІНТ-розслідування вказують: на відео видно характерне забарвлення полум’я, щільний темний дим і масштаб поширення вогню — усе це не відповідає картині горіння сухої рослинності, а свідчить про продовження пожежі саме на території нафтоналивного термінала.
Українська правда у своєму заголовку обережніше формулює ситуацію — просто зазначає, що термінал “продовжує горіти”, без деталізації щодо резервуарів, і посилається на соцмережі як джерело інформації. Апостроф і Новини N також стримані у формулюваннях, називаючи об’єкт просто “нафтовим” чи “нафтоналивним” терміналом без уточнення цифр по резервуарах.
Цікаву деталь додає mind: видання прямо вказує, що це саме українські дрони вдарили по терміналі, тоді як інші видання переважно вживають нейтральнішу формулу “атака дронів” або “атака безпілотників”, не уточнюючи їхню належність. mind також посилається на німецьке видання Deutsche Welle, яке оцінило витік чи ушкодження в обсязі приблизно 2,5 мільйона тонн — ця цифра не зустрічається в жодному іншому з опрацьованих матеріалів.
Інформатор у заголовку підкреслює саме тривалість і масштаб пожежі, називаючи її “масштабною”, що перегукується з формулюванням UA. При цьому жодне з видань не наводить офіційних коментарів російської влади — навпаки, UA окремо зауважує, що місцева влада станом на середину дня 12 жовтня взагалі не надала офіційних повідомлень про ліквідацію надзвичайної ситуації.
Аналіз Astra вказує на те, що осередок займання знаходиться саме на території нафтоналивного терміналу, атакованого кілька днів тому.
UA також додає контекст, якого немає в інших матеріалах: ця атака на Ростов сталася на тлі масованого удару безпілотників по Москві та Московській області тієї ж ночі. Один із ударів тоді припав на Московський нафтопереробний завод “Газпромнефть-МНПЗ” у районі Капотня, де також спалахнула пожежа. Жодне інше з опрацьованих видань цю деталь не згадує.
Варто зауважити, що жодне видання не наводить офіційної версії подій ані від російської влади, ані від Міністерства оборони України. Усі матеріали базуються на відкритих відеозаписах, супутникових знімках сервісу NASA Firms та аналізі незалежних телеграм-каналів, насамперед Astra. Це означає, що остаточні технічні деталі — точний обсяг втрат пального, причини тривалого горіння та реальні збитки заводу — наразі не підтверджені жодною стороною офіційно.
Пожежі на нафтоналивних терміналах через специфіку об’єкта можуть тривати значно довше за звичайні загоряння: якщо вогонь охопив резервуари чи технологічні комунікації, полум’я здатне перекидатися з ділянки на ділянку навіть після локалізації первинного спалаху. Саме це, на думку аналітиків, пояснює, чому пожежа на НЗНП не вщухає третю добу.
Для звичайної людини в Україні ця історія насамперед сигнал про те, що удари по російській нафтовій інфраструктурі продовжують завдавати відчутної шкоди логістиці пального в сусідній країні — а це, за логікою ринку, здатне позначитися і на цінах нафтопродуктів у регіоні. Прямого впливу на українські міста, транспорт чи гаманці громадян ця конкретна подія не має, однак вона лишається частиною довшої серії ударів по об’єктах, які забезпечують паливом російську армію.
