У неділю, 4 жовтня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц приїхав до Києва з неоголошеним візитом і провів спільний брифінг із президентом Володимиром Зеленським. За результатами зустрічі підписали 15 угод і документів на загальну суму понад 8,5 мільярда євро — йдеться про зброю, енергетику та спільне виробництво. Окремо Мерц повідомив, що разом із Францією та Британією Німеччина планує взимку провести в Берліні зустріч “Коаліції охочих”, аби скоординувати подальшу підтримку України.
Про саму зустріч “Коаліції охочих” канцлер розповів небагато: ані точної дати, ані порядку денного він не назвав. Про це пише Цензор.НЕТ із посиланням на “Суспільне”. Відомо лише, що ініціаторами виступають три країни — Німеччина, Франція та Велика Британія, а мета — узгодити подальшу допомогу Києву.
Де розходяться деталі
Різні видання зафіксували різні шматки одного й того ж брифінгу, і разом вони складають доволі строкату картину. Новини.LIVE виокремили одразу дві теми: перша — обіцянка Зеленського, що Україна отримає 2 тисячі дронів-перехоплювачів “Барс”, які виробляють спільно з Німеччиною, а фінансування бере на себе німецька сторона; друга — реакція самого Мерца на погрози з Москви. Канцлер прямо сказав, що не вважає ці погрози повʼязаними зі своїм візитом, і додав: “Я не дам себе залякати” і “абсолютно байдуже ставлюся до таких погроз”. Він підкреслив, що й надалі робитиме ті поїздки, які вважає за потрібні.
24 канал зробив акцент на цифрах: пакет підтримки на понад 1,3 мільярда євро, з яких близько 350 мільйонів євро підуть саме на енергетику — генератори, трансформаторні підстанції, ремонтні комплекти. Решта коштів — на озброєння: спільне виробництво перехоплювачів для реактивних дронів, далекобійна зброя, бойові безпілотники, супутникове обладнання. Deutsche Welle подає ці цифри дещо інакше — там ідеться про €1 млрд на зброю і €350 млн на енергетику окремою лінією, тоді як Inkorr пише про “новий пакет підтримки на понад €1,3 млрд”, обʼєднуючи військову й енергетичну складові в один пакет. Тобто сама сума загалом збігається в усіх трьох, а от те, як її поділили на категорії, кожне видання описує трохи по-своєму.
Зеленський також нагадав про гостру потребу в протиповітряній обороні: лише за минулий тиждень Росія застосувала проти України 900 реактивних “Шахедів”, а також звичайні ударні дрони й балістичні ракети. Мерц у відповідь заявив, що Німеччина разом з Україною оперативно запускає серійне виробництво нових перехоплювачів для боротьби саме з реактивними дронами — за його словами, це швидко й відчутно посилить українську ППО.
Окрема лінія розходжень стосується теми членства України в ЄС. Dsnews винесла в заголовок, що Мерц “запропонував асоційоване членство України в ЄС”, тоді як ZN.UA формулює обережніше: “Мерц: Німеччина хоче прискорити вступ України до ЄС, але потрібні реформи”. Різниця тут не в фактах, а в акцентах — обидва видання наводять майже однакову цитату канцлера про те, що він “повторить свою пропозицію асоційованого членства” і що Берлін працює над прискоренням вступу разом із партнерами у Брюсселі. Але Мерц одразу додав застереження: Україна має продовжувати реформи у сфері боротьби з корупцією та верховенства права, і від цього прогресу залежить подальша фінансова підтримка. За його словами, відповідальність за це лежить і на уряді України, і на Верховній Раді, а президент Зеленський, за словами Мерца, пообіцяв рух у цьому напрямку.
Ще одна тема зʼявилася поза межами спільного брифінгу з Мерцом — на відкритті українсько-німецького бізнес-форуму. Там, за даними “Європейської правди”, Зеленський заявив, що Україна й Німеччина готують окрему угоду щодо дронів, яку назвав “сильним Drone Deal”. Президент додав, що зараз питання безпеки — номер один, і країни готують цілу низку домовленостей між собою.
Варто також зауважити: видання, назване тут як “шелтер”, по суті не містить жодного тексту про подію — лише технічний код сторінки, який потрапив у добірку помилково. Корисної інформації з нього взяти неможливо.
Помітна і розбіжність у загальних сумах: 24 канал каже про 15 підписаних угод на понад 8,5 мільярда євро загалом — це ширша цифра, яка охоплює все: безпекову взаємодію, виробництво зброї, закупівлі, замовлення для німецької промисловості та спільні проєкти на території України. А пакет у 1,3 мільярда євро, про який пишуть інші видання, — це лише частина цієї суми, конкретно військова та енергетична допомога. Тобто розбіжність не в тому, що видання сперечаються, а в тому, що одні рахують весь пакет домовленостей, а інші — тільки його частину.
Для звичайної людини в Україні з цього випливає кілька речей. По-перше, обіцяна допомога стосується насамперед протиповітряної оборони та енергетики — тобто того, що безпосередньо впливає на безпеку міст і стабільність світла й тепла взимку. Генератори, трансформаторні підстанції та ремонтні комплекти, які фінансує Німеччина, підуть на відновлення енергооб’єктів після обстрілів. По-друге, нові дрони-перехоплювачі “Барс” та серійне виробництво засобів проти “Шахедів” — це спроба закрити одну з найболючіших проблем: минулого тижня Росія застосувала проти України 900 реактивних дронів. По-третє, розмови про вступ до ЄС залишаються розмовами про перспективу, а не про конкретну дату — Брюссель, за іншими повідомленнями, вже казав, що точний термін вступу назвати неможливо, і багато залежить від темпу реформ в Україні та позиції окремих країн-членів, зокрема Угорщини, яка досі блокує відкриття нових переговорних кластерів.