Вранці в суботу, 3 жовтня, над Молдовою пролетіли ракети та дрони — національна система моніторингу повітряного простору зафіксувала їх проліт у період з 7:45 до 8:00. У чотирьох районах країни — Каушани, Штефан-Воде, Хинчешти та Анений-Ной — пролунали вибухи, після яких поліція знайшла уламки літальних апаратів. Постраждалих немає. МЗС Молдови викликало посла Росії Олега Озерова та вручило йому ноту протесту.
У селі Крокмаз дрон врізався у виноградник — спалахнула суха рослинність, а вибуховою хвилею вибило вікно в сусідньому будинку. Поліція оточила місця падіння уламків і попросила місцевих жителів не наближатися до підозрілих предметів і не торкатися їх.
Скільки саме апаратів порушили кордон — видання розходяться
Тут і починаються розбіжності. РБК-Україна, BLIK, «Трибун», NewFormat та ОСТРОВ пишуть про п’ять дронів, які перетнули повітряний простір Молдови. А ось білоруськомовне «Настоящее время» із посиланням на міністра оборони Молдови Анатолія Носатого уточнює: спочатку дійсно повідомляли про п’ять безпілотників, але пізніше міністр пояснив, що насправді це були три ракети і два дрони.
Deutsche Welle додає ще одну деталь, якої немає в інших: за даними міністерства оборони Молдови, окрім трьох ракет і двох безпілотників, які впали на землю, зафіксували ще один, шостий, несанкціонований проліт. Європейська правда підтверджує саме цю, шосту, подію окремо — за даними молдовського Міноборони, додатковий безпілотник виявили під час аналізу даних про повітряний простір уже після основних подій: він увійшов у повітряний простір країни о 8:04 з боку села Удобне Одеської області в напрямку села Паланка.
Президентка Молдови Майя Санду, за даними Deutsche Welle, уточнила ще один нюанс: те, що міноборони спочатку назвало «ракетами», — це малогабаритні реактивні боєприпаси типу «Бандероль».
Різняться й назви населених пунктів, біля яких лунали вибухи. «Трибун» називає чотири точки — Каушани, Константинівку, Крокмаз, Пухачень і Дубовку. Deutsche Welle наводить значно довший список: Крокмаз, Штефан-Воде, Делакеу, Пухечени, Нові Анени, Бозієни, Хінчешти, а також Дубовка, Костянтинівка і Каушани. NewFormat пише про райони Каушани, Штефан-Воде, Хинчешти та Нові Анени, і додає деталь, якої немає в інших: за попередньою інформацією, чотири з п’яти зафіксованих безпілотників вибухнули, а вибухи сталися за межами населених пунктів.
UA.NEWS повідомляє деталь, яку не згадують інші видання: через падіння уламків виникли пожежі та були завдані матеріальні збитки. Молдовська сторона наголосила, що інцидент створив загрозу життю і безпеці громадян, і закликала Росію поважати суверенітет та територіальну цілісність країни.
Да, мы не исключаем и не отрицаем, что какие-то из этих дронов могут быть российскими. В силу интенсификации ударов по логистике Украины, и это не секрет, в ответ на удары, которые наносит Украина по логистике России. Но при этом надо отметить, что Молдова не является целью
Цю цитату наводить «Настоящее время» — так посол Росії в Молдові Олег Озеров відповів на запитання про походження дронів ще до нинішнього інциденту. Пізніше дипломат відмовився від своїх слів. «Настоящее время» також нагадує, що нота протесту вручається вже другий раз за три дні, а за останній тиждень повітряний простір Молдови порушували понад десять разів. Загалом із початку війни Росії проти України над Молдовою зафіксували близько 90 випадків прольоту безпілотників та ракет.
NewFormat наголошує на важливому нюансі, якого немає в більшості інших матеріалів: молдовська влада наразі офіційно не підтвердила приналежність безпілотників, тож твердження про їхнє походження чи звʼязок із конкретною стороною конфлікту залишаються непідтвердженими.
Deutsche Welle додає ще один епізод того самого ранку, який формально не стосується Молдови, але трапився на тлі тієї самої масованої атаки Росії на Україну: через повітряну тривогу тимчасово призупинив роботу аеропорт Вільнюса. Литовський Національний центр з управління кризовими ситуаціями повідомив, що підозрілий дрон летів з території Білорусі, і для перевірки в повітря підняли винищувачі НАТО з програми «Балтійського повітряного патрулювання».
Для людей, які живуть у прикордонних із Молдовою регіонах, ця історія — ще одне нагадування, що уламки ракет і дронів під час масованих атак на Україну можуть долітати й падати далеко за межами самої України, зачіпаючи сусідні держави. Прямої загрози для українських міст ця конкретна подія не несе, але вона показує, наскільки непередбачувано можуть поводитися засоби повітряного ураження під час великих обстрілів — і чому місцева влада в прикордонних районах закликає не наближатися до будь-яких уламків, знайдених на вулиці чи в полі.
