У середу, 30 вересня, на саміті Euronews з питань оборони та космосу в Брюсселі генеральний секретар НАТО Марк Рютте публічно відповів на ядерні погрози Росії. Приводом стала заява Кремля, нібито переданого НАТО дипломатичного листа, у якому Москва попередила, що готова застосувати весь наявний арсенал, включно з ядерною зброєю, якщо Альянс спробує заблокувати або ізолювати Калінінградську область.
«Ми — оборонний альянс. Припиніть ядерні погрози. Це абсолютно недоречно і не допомагає. І, зокрема, припиніть війну в Україні, яка є неспровокованою агресією проти України», — сказав Рютте, за словами ТСН та Укрінформу.
Що саме написала Росія і як на це реагують видання
Деталі самого російського листа різні видання описують по-різному. Inshe.tv із посиланням на The Independent наводить розлогіший виклад: у документі Москва нарікає на серію західних навчань, які нібито відпрацьовують сценарії ізоляції Калінінграда, і називає поведінку НАТО «небезпечною та безрозсудною», що тягне «високі ризики спалаху прямого збройного конфлікту». За цими даними, у листі йдеться навіть про можливість «російських ударів по центрах ухвалення рішень у державах-членах альянсу з самого початку конфлікту». UA|TV подає схожу версію через Reuters, також згадуючи західні навчання як привід для роздратування Кремля.
Главред у заголовку формулює це жорсткіше — «РФ пригрозила застосувати ядерну зброю проти НАТО», хоча в самому тексті уточнює, що мова про неофіційний дипломатичний документ, отримання якого Альянс підтвердив і на який уже надіслав відповідь. Слово і Діло та Укрінформ говорять обережніше — про «попередження» й «лист», без деталізації погроз ударами по центрах прийняття рішень.
Розходяться видання і в тому, хто саме озвучив реакцію НАТО. Inshe.tv наводить слова речниці Альянсу Еллісон Гарт, яка підтвердила, що відповідь Москві вже надіслано: «Ми надіслали відповідь, зазначивши, що НАТО є оборонним альянсом, і жодна з наших дій чи навчань не становить ризику для жодної частини Росії». Водночас усі інші видання — ТСН, Укрінформ, Слово і Діло, UA|TV — фокусуються на особистій заяві Рютте, зробленій саме на брюсельському саміті.
Сам Рютте відмовився розкривати зміст листа, пояснивши, за даними ТСН, що оприлюднювати деталі — це рішення самої Росії, а не НАТО.
Щодо оцінки загрози думки учасників саміту також розійшлися. Рютте наголосив, що прямої небезпеки для території Альянсу немає: «Ми підготувалися до цього, ми спланували це, і це стосується усього НАТО. Ми захищатимемо кожен сантиметр території Альянсу». Укрінформ цитує його слова про те, що НАТО не бачить «безпосередньої загрози» з боку Росії, попри зростання гібридних атак на континенті: «Якщо відбуватиметься нарощування сил, ми це побачимо і відреагуємо, якщо щось трапиться».
Натомість президент Болгарії Румен Радев, за даними Укрінформу, був значно стриманішим в оптимізмі й закликав європейських лідерів не ігнорувати ядерний чинник: «Ми не можемо заплющувати очі на те, що на нашому континенті є ядерна зброя, що ядерна зброя є в арсеналі Росії. І це частина стратегічних розрахунків». Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс пішов ще далі й відкинув саму ідею посилення дипломатичного діалогу з Москвою, заявивши, що позиція росіян незмінна — вимагати капітуляції України, і що відповідь Європи на гібридні атаки Кремля має бути «такою ж болісною», як сама атака.
Пояснюючи, чому Росія вдається саме зараз до ядерної риторики, Рютте пов’язав це з невдачами російської армії на фронті. За його словами, Путін ніколи не зможе перемогти НАТО, бо Альянс значно сильніший за Росію: «Путін знає, що він ніколи не зможе перемогти НАТО. Альянс набагато сильніший за Росію. Тому я не сприймаю це всерйоз. Але, звісно, ми мали чітко дати зрозуміти Путіну, що НАТО — це оборонний альянс». За його оцінкою, Україна тримає лінію фронту набагато краще, ніж пів року чи рік тому, завдає ударів углиб території Росії, а підтримку Києву вже надають навіть країни, які формально вважаються союзниками Москви — тож, за словами генсека, Путін «і тут не перемагає».
На прямому запитанні про можливість ядерного удару Росії по країнах Балтії чи інших державах НАТО Рютте відповів однозначно: «Ні, такої загрози немає». За його словами, ядерні погрози та гібридні дії — це спроба Кремля розколоти союзників і відвернути їхню увагу від війни в Україні, тож завдання Альянсу — зберігати спокій, посилювати оборону і продовжувати підтримувати Київ.
В іншій своїй заяві, яку наводить ТСН з посиланням на ClashReport, Рютте додав, що ціну за війну платить не лише Україна, а й сама Росія. «Страждають не лише українці. Вся Росія платить величезну ціну за війну, яку він обрав», — сказав генсек, зазначивши, що російське керівництво щомісяця відправляє на фронт десятки тисяч молодих росіян «на смерть ні за що». За його словами, Москва не досягає поставлених цілей на полі бою і не може залякати Захід: «Він зазнає невдачі на полі бою і не може нас залякати». Рютте повторив, що Кремль намагається розділити союзників і змусити їх відмовитися від допомоги Україні, але позиція НАТО залишається незмінною: зберігати спокій, продовжувати свою справу і підтримувати Україну.
Отже, попри різні заголовки й деталі, усі видання одностайні в головному: НАТО не піддається на ядерний шантаж, не бачить прямої загрози своїй території та звинувачує Кремль у спробі відвернути увагу від невдач на фронті. Для звичайної людини в Україні це означає, що міжнародна підтримка — зброя, фінансова допомога, політичний тиск на Москву — залишається без змін: жодне з 34 видань не повідомляє про перегляд планів постачання чи про підготовку НАТО до ескалації. Ризик прямого ядерного конфлікту з Альянсом наразі офіційно оцінюється як низький, а головний фронт боротьби, за словами самого Рютте, і далі залишається в Україні.
